Олімпіада з фізики І тур

Олімпіада з фізики (І тур) 8 клас. 1. Хлопчик їхав на велосипеді зі швидкістю 24 км/год, а потім ішов пішки зі швидкістю 4 км/год. Яку частину всього шляху і яку частину всього часу руху хлопчик їхав, якщо за 2 години він подолав 16 км? 2. Якщо в темряві спостерігати лампочку, яка гойдається на дроті, то можна побачити світлу смугу, кінці якої є більш яскравими. Чому краї цієї смуги світліші, ніж середина? 3. Чи можна за допомогою одного рухомого й одного нерухомого блоків отримати виграш у силі в 4 рази? Відповідь поясніть за допомогою рисунка. 4. На столі стоїть суцільний сталевий куб масою 62,4 кг. Який тиск він створює на поверхню стола? 5. На одній шальці терезів стоїть склянка з водою. Терези зрівноважено. Чи зміниться рівновага, якщо у склянку з водою опустити палець так, щоб він не торкався стінок і дна склянки? 6. Скільки потрібно холодної та гарячої води, щоб приготувати ванну на 200 л з температурою води 28оС? Температура води до змішування становила відповідно 10 і 85оС. Олімпіада з фізики (І тур) 9 клас. 1. Якщо в темряві спостерігати лампочку, яка гойдається на дроті, то можна побачити світлу смугу, кінці якої є більш яскравими. Чому краї цієї смуги світліші, ніж середина? 2. Чи можна за допомогою одного рухомого й одного нерухомого блоків отримати виграш у силі в 4 рази? Відповідь поясніть за допомогою рисунка. 3. На столі стоїть суцільний сталевий куб масою 62,4 кг. Який тиск він створює на поверхню стола? 4. На одній шальці терезів стоїть склянка з водою. Терези зрівноважено. Чи зміниться рівновага, якщо у склянку з водою опустити палець так, щоб він не торкався стінок і дна склянки? 5. Визначте час, за який розплавиться запобіжник, виготовлений зі свинцевого дроту діаметром 0,2 мм, якщо максимальний струм, на який розрахований запобіжник становить 10 А. Вважати, що на нагрівання та плавлення запобіжника витрачається все тепло, що виділяється під час протікання струму. Початкова температура запобіжника становить 27оС. 6. Для того щоб магніт якомога довше зберігав свої магнітні властивості, його не можна кидати на тверду підлогу. Чому?

Розвиток творчих здібностей на уроках фізики

Для розвитку творчих здібностей учнів засобами навчального предмета важливу роль відіграють: - зміст самого предмета, - структура навчального матеріалу, - методи і форми його викладання, - позакласна і позашкільна робота з предмета, - врахування психологічних, вікових, мотиваційних аспектів викладання. За даними анкетування близько 80% учнів розуміють важливість вивчення фізики, бажають оволодіти основними її законами та поняттями. Але недостатня наочність, трудність при розв’язуванні фізичних задач не дає їм змоги повністю реалізувати себе. Тому у своїй роботі прагну застосовувати різноманітні форми, методи, прийоми, які дають можливість активізувати навчальну діяльність учнів на уроках фізики та в позаурочний час, ефективно розвивати їхні творчі здібності. Основне завдання вчителя – навчити учнів самостійно здобувати знання. Найкращих результатів досягає той учитель, який добре організував самостійну роботу при вирішенні проблемної ситуації, коли формується і творче мислення, і пізнавальний інтерес. У формуванні творчого мислення фізика посідає особливе місце. Цьому сприяє чіткість і логіка схеми міркувань, точність і лаконічність мови, що характерні для процесу навчання, а також є невід’ємними складовими розумової культури учнів. Розвиток логічного мислення, який здійснюється на уроках фізики, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі гуманітарних. Творчість – психологічно складний процес. У центрі його – уява, навколо неї задіяні інші психічні процеси: увага, пам’ять, мислення, які виявляються в тих знаннях, що є в людини. Уява доповнюється здібностями і вміннями, процес творчості може відбуватися лише за умови відповідного емоційного фону. Показниками творчого мислення є гнучкість, швидкість, оригінальність. На їх розвиток можна впливати в процесі навчання фізики. Шкільний курс фізики має величезні можливості для розвитку творчого мислення учнів. До системи завдань творчого характеру, яка здатна забезпечити активну роботу мислення, можна віднести: 1) інтегровані задачі (на складання та розв`язання); 2) задачі на варіації, що містять вимогу дати якомога більше варіантів вирішення проблеми; 3) завдання відкритого типу, в яких конкретно не обговорені умови протікання процесу. Такі задачі мають декілька правильних розв`язків у залежності від умов, що можуть змінюватися; 4) задачі з розвитком змісту (на складання з даної задачі декількох інших або придумування вимог до задачі); 5) завдання на розвиток творчої уяви як елемента дивергентного мислення – вигадування загадок, складання опорних конспектів, написання фантастичних творів, “перевтілення”, малювання фізичних явищ та інші; 6) завдання, в яких необхідно передати зміст фрази іншими словами. Вони сприяють розвитку точності мислення, вміння побачити фізичну суть явища. Значний потенціал для розвитку дивергентного мислення учнів мають фізичні задачі різних типів. Уявлення про можливості задач у розвитку дивергентного мислення дає таблиця Тип задач Завдання для учнів Показники дивергентного мислення, які розвиваються Кількісні 1. Придумати задачу (скласти умову), або декілька задач за: а) скороченим записом; б) малюнком, фотографією; в) схемою, рисунком; г) уривком з оповідання (казки, вірша і таке інше). Гнучкість, оригінальність. 2. За даною умовою скласти вимоги до задачі (що треба знайти). Швидкість, точність. 3. Розв’язати задачу – подається задача: а) з надлишковими даними; б) з неповними даними. Гнучкість, точність, оригінальність. 4. Розв’язати задачу різними способами. Який з них Ви вважаєте більш раціональними? Чому? Гнучкість, точність, швидкість, оригінальність. 5. Скласти з даної задачі декілька інших і розв’язати їх – завдання пропонують після того, як розв’язана дана задача. Гнучкість, оригінальність, точність. якісні 1. Відповісти на питання до даного малюнка – учитель ставить неконкретне питання (наприклад, не обговорює умови протікання даного явища). Гнучкість оригінальність. 2. Придумати якомога більше питань до даного предмета (явища) – подається фізичне тіло, приклад; демонструється явище, дослід і таке ін. Гнучкість оригінальність 3. Перелічити всі можливі використання даного предмета (явища), включно з фантастичними. Гнучкість оригінальність 4. Завдання на зникнення чогось (наприклад: Щоб сталося, якби зникло тертя?). Гнучкість оригінальність 5. Завдання на зміну звичайних відношень на прямо протилежні (наприклад: Щоб сталося, якби дим став кориснішим за чисте повітря?). Гнучкість оригінальність Експериментальні 1. За даним обладнанням скласти якомога більше задач і розв'язати їх. Гнучкість, оригінальність, швидкість. 2. Розробити декілька способів експериментального визначення даної фізичної величини та підібрати відповідне обладнання. Гнучкість, оригінальність. Графічні 1. Придумати умову задачі за даним графіком: а) вербально; б) за допомогою малюнка. Гнучкість, оригінальність, швидкість, точність. 2. Визначити, залежність між якими величинами може мати вигляд, який показаний на графіку (позначити осі координат). Гнучкість, точність. 3. Скласти вимоги до даного графіка (що треба знайти). Точність, швидкість. 4. Подати даний графік в інших можливих координатах осях Гнучкість, точність, швидкість. У філософській літературі є різні трактування феномена творчості, його природи, об’єктивної основи, структури творчого процесу. Філософами творчість розглядається як “активність”, “діяльність”, “процес”, “вид діяльності”, “тип діяльності”, форма і т.д. Різні його сторони відбиваються в поняттях: творчий початок, творчий потенціал, творчі здібності, творчі можливості, творче мислення, творча активність, творче ставлення, творча діяльність, творча праця, творча особистість. Творчості можна і потрібно вчити. Здібності – це психофізіологічні якості людини, від яких залежить динаміка набуття знань, умінь та навичок і успішність виконання означеної діяльності. Здібності – це обдарованість у розвитку. Дж. Гілфорд до творчих здібностей відносить : • здатність до виявлення і постановки проблем; • здатність до висловлювання великого числа ідей; • гнучкість – здатність до висловлювання різноманітних ідей; • оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно; • здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі; • здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу. Пізнавальний інтерес та творче мислення розвиваю, застосовуючи такі пошукові методи навчання: - Складання опорних конспектів та схем; - Складання порівняльних таблиць; - Математичне виведення формул; - Складання плану дослідження; - Формулювання висновків експериментальних завдань; - Проблемне навчання ( спосіб, в якому активізується творча пізнавальна діяльність учнів шляхом створення проблемної ситуації на основі розв’язків проблемних завдань. Наслідками створення проблемної ситуації є творча реалізація інтересів учнів до її розв'язання, яку поступово розбивають на окремі проблеми. На всіх етапах проблемного навчання учні приймають активну участь у процесі пізнання.)